|
|
|
|
 |
|
|
Біографія Radiohead
|
|
 |
Все почалося з того, що мама Тома подарувала йому гітару. Тоді йому було 8 років. Він годинами сидів в музичних класах, де грав на гітарі і співав. З ним також був його майбутній друг по команді Колін Грінвуд. Обоє входили в шкільну панк-групу TNT. Після розвалу TNT cформувалась нова група - On A Friday, В якій окрім вищезгаданих Тома та Коліна були також Ед О'Браєн і Філ Селуей. Філа в групу взяли тільки тому, що у нього була барабанна установка. Брат Коліна також хотів брати участь в групі. Він був малим, хоч і талановитим. Дебют On A Friday відбувся в 1987 році в Оксфорді. Головною перешкодою для хлопців було негативне ставлення до групи батьків, які хотіли, щоб діти продовжували навчання.
В 1987 році, коли учасникам було приблизно по 25 років, два колишніх учасника групи Aerial Fx, Кріс Хаффорд і Брюс Едж стали партнерами по бізнесу і вирішили створити студію звукозапису Courtyard. Справи йшли погано і коли в 1990 році з'явились серйозні проблеми
їм довелось здавати студію в оренду. Лише контракт з місцевими Slowdive врятував їх.
Одного разу Джон Батчер, близький друг асистента Кріса, прийшов в студію Courtyard з демо-плівкою, на якій було записано все, що зробили однокласники Джона - Том Йорк і Колін Грінвуд. "На цій плівці не відчувається група" - сказав Хаффорд після першого ж прослуховування. "Є хороші мелодії, але всі вони здаються аж ніяк не оригінальними".
Він би проігнорував роботу On A Friday, але 15-та пісня не дала Хаффорду цього зробити. "То була дивна танцювальна мелодія. Я запитав, чи нема в них чогось схожого". Через 6 місяців Джон приніс нову плівку з "Stop whispering" i "What's that you say on it". "Це були чудові пісні, у групи з'явилась індивідуальність".
Настав час вирішувати, чи буде існувати On A Friday далі. Коли Хаффорд зацікавився новою плівкою, вони запросили його на концерт. Джон Харріс згадує оксфордську музичну громадськість того часу: "були різні групи типу Ride, Slowdive, Swervedriver i 5.30. Був музичний магазин Magic Hedgehog і журнал Curfew, який досить рано розмістив на обкладинці одного з номерів фото On A Friday. А ще був бар The New Inn, де збирались команди". Харріс зацікавився On A Friday до того, як побачив учасників. "Ед присилав сотні листів типу "я в цій групі, прийди і послухай нас", але я ігнорував їх".
Хаффорд прийшов на концерт. "Я був вражений. У всіх місцевих групах того часу не було ні солістів, ні виконавців, які могли вразити своєю музикою, але Том... Том був неперевершеним! То були чудові пісні з енергією трьох гітар. Я відразу ж вирішив з ними працювати. Я був дійсно вражений групою."
В той же час Кейт Возенкроф одержав тимчасову роботу на A&R. Підчас візиту в Оксфорд
він поговорив з Коліном. "Ви повинні підписати з нами контракт" сказав Колін даючи йому демо. Під впливом стрічки Кейт пішов на концерт в Оксфордському парку. "Там не було нікого крім їх подружок, але вони грали чудово. Я запам'ятав їх і підтримував з ними контакт на протязі кількох місяців." Джон Браун послав те ж саме демо Чарлі Міатту на ITB з рекомендаціями. "Я приїхав і завітав до їхнього сараю" - говорить Міатт, - "мені сподобалось, і я організував їм декілька концертів."
On A Friday були першими, кого Кейт Возенкофт представив директору Emi A&R Ніку Хетфілду. Кріс і Брюс, які раніше підписали контракт з тою ж Emi, також з ними зв'язались. Коли команда Emi зібралась на Jericho Tavern Show, виявилось, що там присутні майже всі.
"Так як я вперше грав подібну роль, мені не хотілось, що група підписала контракт з кимось іншим" ,- згадує Кейт.
On A Friday Підписали контракт з Emi. Логічно, що Кріс Хаффорд і Брюс Едж стали менеджерами групи. На той час вже були написані Prove yourself, Thinking about you i I can't -
які пізніше з'явились на Pablo honey - і пісня під назвою Philipa Chiken. Хоч Харріс і позитивно відзивався про групу, він не був цілковито задоволеним. "Вони виглядали жахливо: Том одягав коричневого светра, був коротко підстриженим і здавався дуже маленьким. Та в плані музики все було чудово, правда вони ще не визначились зі стилем." Схоже що критикам не подобалась їх назва, вона була дуже простою, тож групу вирішили назвати Radiohead.
Нова назва не була вигадана групою, її було взято з назви однієї з пісень Talking Heads (тому якщо у вас є група спокійно можете назвати її Paranoid Android чи Planet Telex). On A Friday переіменували в Radiohead в вересні 1991.
Можливо вам це здається трохи дурнуватим, але врешті-решт назва досить
оригінальна (я взагалі вважаю її ідеальною!), тай сам Том зробив "Головам що розмовляють" велику послугу - не знаю, як на все це відреагували Talking Heads, але, наприклад я почув про них тільки прочитавши про вищеописаний вчинок Radiohead. І нарешті групі, яка написала такі шедеври, як Street spirit і Paranoid android можна вибачити і не таке.
Дебютним релізом групи став Drill ep, на якому було записано чотири треки. Він вийшов в Березні 1992 року. Серед записаних пісень була також добревідома Prove yourself, яка зайняла 101 місце в британських чартах.
Настав час шукати нових продюсерів. В ті дні в Британію завітали Пол Колдері і Шон Слейд. Їм в руки потрапила плівка з Stop whispering і прослухавши її вони вирішили бути продюсерами наступних Inside my head i Lurgee.
"Ті пісні були вибрані Parlophone i я не думаю, що групі вони подобались більше за всі інші -, говорить Колдері,- одного разу на одній з репетицій вони зіграли пісню, яку, як я думав написали вони. Коли вони закінчили Том пробурмотів щось типу "це пісня Скотта Уолкера".
Тепер я добре знаю Скотта, але скільки ж альбомів я міг пропустити! Коли ми розходились Шон сказав: "Шкода, що їх найкраща пісня - кавер."" Це був Creep. Записування не давалось нам легко, нікому не подобалось записувати на стрічку. Колдері запропонував записати пісню Скота Уолкера. Група записала одну пробу. "Підкінець все затихло, а потім загриміли аплодисменти. Раніше я такого ніколи не бачив.
Я дав Кейту послухати стрічку і він сказав, що нам слід попрацювати над нею.",- каже Пол. Джонні намагався зіпсувати своїми гітарними надривами пісню, яка йому не подобалась. "В кінці Джонні грав на фортепіано і це виглядало велично!
Всі, хто слухали Creep фанатіли!",- говорив Колдері. Pablo Honey записали за три тижні. В вересні 1992 року вийшов Creep, а вихід альбому перенесли на наступний рік.
Однак вихід альбому залишився непоміченим. Шість тисяч проданих копій забезпечили синглу 78 місце в британських чартах. Але Хаффорд не засмучувався: "Ми з Брюсом завжди намагалися бути реалістами. Звичайно ми сподівалися, що Creep стане суперхітом, але водночас розуміли, що гіганський успіх може зашкодити групі, а їм потрібно було зміцнитись і зрозуміти, як все працює." Хлопців провчили на Різдво 1992 року. Це зробив журнал Nme, розмістивши скандальну рецензію на відкриття групою концерту в London's Smashed Club. Це була перша ілюстрована публікація про групу. Стаття, яка починалась чотирма найгірими з існуючих на той час фотографіями Тома Йорка, принижувала їх музику і насміхалась над слухачами називаючи групу "химерною далі нікуди". Вона закінчувалась наступними словами: "Radiohead - це жалюгідна пародія на групу!" Саме так було покладено початок проблемам з музичною пресою, які тривають і посьогодні.
Коли нарешті вийшов Pablo Honey, критики були зайняті вихвалянням груп типу The Auteurs. Невеличка стаття Melody Maker, яка співпала з виходом альбому і третього синглу Anyone can play guitar, говорила про те, що група втікає геть в приступі нестримного сміху, побачивши на вулиці кого-небудь в футболці Radiohead. Коли Тома запитали, чи хоче він бути зіркою, той почав знущатись: "Ха! Та ви гляньте на нас! Це ж ми, жалюгідна пародія на рок-групу! Ми можемо сміливо дивитись правді в очі і продовжувати в тому ж дусі."
В той самий час радіостанція у Сан-франциско назвала Creep кращою піснею року. Live 105 належала до радіостанцій, які крутили в штатах Duran Duran, Depeche Mode i A Flock of Seagulls. Один з тамтешніх ведучих знайшов плівку з Creep і ставив її після екстраординарних дзвінків. Звідти пісня швидко перейшла до радіостанції Kroq (Лос-анжелес) та до багатьох інших станцій західного узбережжя. В американському відділі Emi зрозуміл, що Creep - це справжній хіт. Настав час Radiohead відчути що значить бути хітовою групою. Їх продюсер згадує жахливе турне по Штатах: "8.00 - сніданок серед організаторів турне; о першій дня - ланч з "55-ма розповсюджувачами чуток" і інтерв'ю підчас цього; 19.00 - вечеря з журналістами: одним словом - робота до другої ночі. 16-18 годин без перерви. Я б не витримав, але вони впорались!
Тоді я присягся, що ніколи більше не буду робити такого своїм групам." Сингл піднявся в Америці до 34 місця, а Pablo honey став золотим. Через рік Creep був перевиданий в Британії і зайняв там 7 місце. "Ми зібрались для того, щоб писати пісні і бути музикантами, але потратили цілий рік на турне. Ми просто не могли написати нічого нового",- каже Джонні.
Наступний альбом вирішили записувати з Джоном Лекі. Він був вражений трьома гітарами і вокалом, але йому не подобався Pablo honey ("надто шумний"). Тінь Creep не давала спокійно працювати, оскільки всі чекали чогось подібного. "Особливу увагу ми приділили Sulk, The Bends, Nice dream i Just відшліфувавши кожен звук. Тоді ми справді попрацювали.",- згадує Лекі. Коли робота над новим альбомом була завершена, вийшов перший сингл - My iron lung з концертним записом і зайняв 23 місце. Radiohead не були відомими, відомим був Creep. В штатах The Bends зустріли не так, як попередній альбом - це був не американський, але й не британський альбом.
Тоді склалося враження, що група не належить до жодної з країн.
Записаний через рік OK Computer став результатом вдосконалення методів роботи. Хлопцям сподобалось працювати з інженером Найджелом Гадрічем, який брав участь у записі Black star (The Bends) і Lucky (для благочинного альбому Help), і тому Radiohead попросили його створити їх власну студію. Перед записом було вирішено відшліфувати всі пісні вживу.
В проміжку між виходом The Bends і закінченням роботи над OK Computer Radiohead відправлялися в турне по штатах не менше 5 разів. Новий матеріал Radiohead був представлений під час одного з цих турів разом з Аленіс Моріссет. Їх звукозаписуча компанія Capitol була вражена почутим.
І нарешті 23 травня 1997 року в барселоні відбулася офіційна презентація альбому OK Computerm, який в черговий раз довів, що група прагне звучати незвичайно. Основними хітами альбому стали Paranoid android
i Karma police, хоча можна також виділити енергійний Electroneering і сумний та меланхолічний Subterranean homesick alien.
Їх наступний альбом записувався дуже довго. Після тривалого очікування виходу Kid A фанати були шоковані почутим, коли альбом став їм доступний. Замість того, щоб піти ”відомою дорогою” записати альбом на зразок попередніх трьох, хлопці додали багато елекроніки, майже повністю позбавившись від тіні попередніх трьох альбомів. Однак, не можна закривати очі на перші місця, які Kid A зайняв в чартах.
А далі булв Amnesiac - альбом схожий за стилем на попередній. Звичайно, після виходу двох альбомів багато фанатів почали називати Радіоголів експерементаторами, багато хто каже, що вони відреклися від свого стилю і перейшли в поп-індустрію. Однак це не так! Radiohead були і залишаються РОК(!) групою. Ми всі повинні подякувати за те, що Radiohead відмовилися писати музику, яку вимагають продюсери і надалі продовжують писати і виконувати ту музику, яку вважають хорошою самі, а не ту, яку нав'язують інші!
Про новий альбом hail to the thief буде далі ... незабаром. | |
переклав salamander |
|
 |
|
|
| |
 |
|
Том Йорк - вокал, гітара, клавішні. Улюблинець публіки,
вміє рухати очима незалежно одне від іншого, першу гітару отримав у 8
років у подарунок від мами (з цього все і почалося). Одружений. Її
звати Рейчел і в них є син Ной (Noah)
детальніше про Тома тут
|
 |
|
 |
|
Джонні Грінвуд - гітарa, беквокал, ударні в go to sleep, цимбали в no surprises i
та дивна піщалка в концертах kid a i amnesiac. Якщо Том пише пісні, то Джонні додає в них щось особливе, що відділяє radiohead від інших.
Підчас туру розділяє кімнату з Едом :)
детальніше про Джонні тут
|
|
|
 |
|
Ед О'Браєн - гітара, бек вокал.Син лікаря, який приєднався до дивакуватої компанії Йорка та Грінвуда в Ебінгдонській школі.
На гітарі навчився грати самостійно.Список колишніх професій включає
такі як бармен та помічник фотографа.
детальніше про Еда тут
|
|
|
 |
|
Колін Грінвуд - бас-гітарист. Грав з Томом в шкільній панк-групі TNT, потім з тим самим Томом утворив On a friday, яку пізніше
перейменували в radiohead.
детальніше про Коліна тут
|
|
|
 |
|
Філ Сеуей - ударні.
Філа вважають хлопцем, який найменш підходить на роль учасника радіоголів.
детальніше про Філа тут
|
|
|
|
|
| | |
|
|
| |
|
